Чим живе Любомльський районний центр зайнятості

19 Червня 2017, 17:26
3695

4 травня цього року Любомльський районний центр зайнятості очолив ковельчанин Юрій Ліпич. Довгий час він працював у правоохоронних органах. Опісля рік очолював відділ поліції у Любомлі. Має юридичну і технічну освіту.

Аби дізнатися, чим живе РЦЗ, зустрілися з новопризначеним директором. До речі, на цю посаду майже три роки шукали охочого, – йдеться у газеті «Новий погляд+» за суботу, 17 червня.

За даними Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, сьогодні в Україні офіційно безробітними вважаються 1,9 мільйона громадян. З них лише 490 тисяч перебувають на обліку в центрах зайнятості, а решта ніде не числиться.

Уже виїхали за кордон у пошуках праці близько 6 мільйонів, переважно до Польщі, Росії (25%), по 5% припадає на Чехію й Німеччину. З 2011 по 2016 роки трудові мігранти перерахували в Україну понад 40 мільярдів доларів.

Голова спілки роботодавців Польщі Цезарій Казмірчак недавно заявив, що їм до 2050 року потрібно мінімум п’ять мільйонів українців на постійне місце проживання. Сьогодні за Бугом працює 1,2 мільйона наших громадян.

− Скільки безробітних нараховується нині в районному центрі зайнятості? Який він є, типовий пошуковець роботи? Вік, стать?

− На 1 червня 2017 року на обліку в нашому центрі налічувалося 548 безробітних, і них – 203 жінки. До 35 років – 145 осіб, решта – різновікові. Є і старші – 53 роки – 18, після 58-и – 31 особа.

− Юрію Івановичу, а що ви можете запропонувати, коли поріг центру переступить людина працездатного віку?

− Зараз на ринку праці в Любомлі є вільні місця кухарів, офіціантів, продавців, листонош, електриків −37 видів вакансій.

− І хто прийме охочого, скажімо, касиром чи кухарем?

− Для прикладу, супермаркет «Наш край», об’єднання підприємств ресторанного господарства, райшляхбуд чекає на працівників. Нема кому шляхи ремонтувати й будувати. Є місця й на АЗС, у підприємців Латковських, у Любомльській філії «Волиньобленерго». Важко з будівельними посадами. Нічого не споруджуємо, тому на обліку в нас їх вистачає.

− Давайте будемо щирими. Дехто топче стежку до РЦЗ не в пошуках праці. Його веде сюди бажання зареєструватися, щоб отримувати регулярно матеріальну допомогу по безробіттю.

− Так, в декого на першому місці не працевлаштування, а гроші та інші вигоди. Домінують утриманські настрої. Але чимало йде таки з надією знайти роботу. Бо ж прийде час оформлятися на пенсію, якою вона буде, коли не маєш повного трудового стажу? Копійчаною! Аби не нарікати потім, то краще зараз подбати про завтрашній день. Хіба не так?

− Буває, приходить до вас безробітний. Ви розповідаєте про вакансії, де його охоче візьмуть. Та жінка чи чоловік, закопиливши губу, відказує: ні, не згоден! Буду й далі на черзі… Мені від безробіття ні холодно ні жарко. Ваші дії?

− У травні провели ярмарок вакансій для сфери обслуговування. Це одна із форм співпраці з роботодавцями. Який результат? Троє безробітних погодилися і вже проходять стажування. П’ятьох за відмову від наших пропозицій трудовлаштування знято з обліку в РЦЗ, їм припиняються виплати.

− Які ще форми роботи з безробітними застосовуєте?

− Останнім часом прописалися: резюме, скайп-співбесіди, електронна черга (через сайт Державного центру), інше. Активно використовуємо електронні засоби зв’язку. А загалом працівники РЦЗ допомагають у пошуках роботи з використанням оперативної інформації про вакансії не тільки в межах нашого міста, району, а й по всій Україні.

Ми допомагаємо пройти професійну підготовку або передпідготовку, підвищити свою кваліфікацію, підзаробити на громадських та інших роботах тимчасового характеру, визначитися з перспективою організації власної справи, отримати необхідні знання з підприємницької діяльності; одержати для того одноразову солідну допомогу.

Активно співпрацюємо і з роботодавцями, яким допомагаємо підібрати кваліфікованих працівників. Для прикладу, з військкоматом щомісячно проводимо ярмарки вакансій. Завдяки чому знаходимо охочих іти служити до ЗСУ за контрактом. Як відомо, такі воїни за службу тепер отримують пристойні гроші – від 7 тисяч гривень щомісячно.

− Раніше служба зайнятості компенсувала роботодавцям єдиний внесок на загальнообов’язкове державне страхування, якщо безробітного влаштовують на нове робоче місце.

− Це правило діє. Але кошти відшкодовуємо, коли ми направили цю особу.

Розмовляв Олександр ХОМЕНЧУК

Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024