Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
На Любомльщину їдуть нащадки голендрів із Німеччини, Польщі, Сибіру
16:24 26.05.2017

На Волині вшановують «голендрів». Так тут називають переселенців, зокрема з Німеччини (хоч цілком вірогідно їхнє голландське походження), які 400 років тому зі своєї малої батьківщини прибули сюди освоювати землі.

Особливо активно почали вони прибувати, коли таке право дала їм російська імператриця Катерина Друга 1762 року, – йдеться на сайті газети «День».

Після переділів Польщі наприкінці XVIII — на початку XIX століть Правобережна Україна відійшла до Росії, Волинська губернія була досить великою, але малонаселеною. Переселенці (німці, чехи, голландці, євреї, поляки) мали істотні преференції.

На Волині було чимало так званих голендерських колоній: у Турійському, Любомльському, Рожищенському районах... Словом «голанд» німці-переселенці називали орні землі, які вони отримали, каторжною працею викорчувавши правічні волинські ліси. Відповідно «голендрами, голяндрами» називали господарів, які освоїли ці ділянки і продовжували на них господарювати.

Галина Іванівна Личманюк, колишній учитель Забузької школи, може багато розказати про місцевих «голендрів». Адже їхні нащадки, які нині мешкають у Німеччині, коли приїжджають на батьківщину предків, зупиняються зазвичай у неї.

У волинському Прибужжі голендри розселилися 1824 року між селами Забужжя та Адамчуки так званими голендерськими колоніями (хуторами). Виселили їх звідси з приходом радянської влади 1939 року.

Досі місцеві мешканці в тому ж Забужжі пам’ятають і розповідають, якими добрими господарями були голендри: не лише у рільництві, тваринництві, а й як майстерно крили дахи гонтою, виготовляли побутові дерев’яні речі, інструменти, уміли надати первинну медичну допомогу.

Галина Іванівна розказує історію, як чоловік із Забужжя вирішив позбутися корови, бо захиріла, перестала давати молоко.

«Про це почув один із голендрів, попросив продати йому. Чоловік каже: та забирай її так! Через рік той голендр запросив колишнього господаря корови до себе, пригощає його молоком, сметаною, сиром... Той їсть, прихвалює, допитується, де ж таку корову гарну роздобув? «Таж то твоя корова, — відповів голендр. — За нею догляд потрібен був».

У нинішніх нащадках забузьких голендрів Галину Іванівну вражає їхнє особливе прагнення знати власну історію, свій родовід. У місцевій школі вона розмістила кілька стендів з історією забузьких голендрів. Є тут і їхні пісні, вразила та, яку склали і співали вже після виселення їх із Волині. Є в ній слова про те, аби Бог дав бодай раз побачити рідну землю...

Не всім переселеним із Волині до Німеччини, Польщі — по всьому світу розселилися волинські голендри — вдалося ще хоч раз побачити рідну волинську землю. Тож передавала Галина Іванівна навіть картоплю забузьку до Німеччини матері Карла Хельца, яку та нікому не дала з’їсти, а висадила, дбайливо вирощувала і всім розказувала, що то картопля із Забужжя...

А яким хвилюючим був приїзд одного з голендрів, уже поважного віку, не при здоров’ї, на малу батьківщину: він народився 1927 року, на Волині прожив 12 років.

«І в нас саме Буг сильно розлився, доступитися до місця, де була їхня колонія, неможливо. То ми дали тому чоловікові бінокль, і як він вдивлявся через нього на води, що вкрили рідну землю, як шукав старі дерева, які стояли біля їхнього обійстя... Перед смертю таки здійснив свою мрію. А залишився з його дитинства лише один свідок, старезний каштан», — пригадує колишня вчителька.

Разом зі своїми учнями вона прибирала місце, де було колись голяндерське кладовище. Хрести струхлявіли, могили осипалися, виріс лісок, у якому ніхто ніколи не збирав грибів. Але зберігся старезний бузок, який ріс при вході на кладовище, здичавів, змалів, але ріс.

На місці колишнього кладовища забузький сільський голова Олександр Герун встановив пам’ятний хрест.

На початку червня у Забужжі та в Рівному чекають на нащадків «своїх» голендрів. Приїдуть вони з Німеччини, Польщі, Сибіру (частину волинських годендрів радянська влада переселила аж туди).

Загалом же нащадки волинських голендрів мешкають і в Канаді, Аргентині, Білорусі... У них спільна історія, але ця історія — спільна й для Забужжя, Рівного, інших волинських сіл, які колись прийняли переселенців або які започаткували самі переселенці.

Тому за рішенням сільських рад у Забужжі та Рівному і встановлять пам’ятні знаки, присвячені голендрам, котрі також освоювали тут землі й котрих тут жило не одне покоління.

Коментарі
29 червня
Сьогодні
11:32 На «Ягодині» виявили крадену автівку 10
Вчора
19:05 Обірвані дроти та повалені дерева: на Любомльщині буря наробила лиха 3530
16:00 Кабмін запевнив, що вірус «Пєтя» ліквідовано 250
15:27 ФОТО Випускники районної гімназії вирушили у доросле життя 1021
14:49 АНОНС Любомльчан запрошують у Літню школу практичної журналістики 169
13:06 Ціни на продукти знову зростуть 271
12:32 Як на Любомльщині бережуть ліс від пожеж 203
27.06.2017
20:01 У Любомлі в напівпорожньому залі відзначили День Конституції 992
19:22 Вірус «Пєтя» блокував роботу в Любомлі 1312
15:15 ФОТО Вишнівські дев’ятикласники отримали свідоцтва про освіту на… Закарпатті 1030
10:00 ПОЗИЦІЯ Волиняни вимагають заборонити торгівлю землею 161
26.06.2017
19:05 АНОНС Як у Любомлі відзначатимуть День Конституції 582
17:09 Вчителька історії підгледіла, як розпускаються водяні лілії 602
16:29 П’яний водій влаштував авторалі з поліцейськими 784
15:49 Які в районі, окрім Вишнівської, ще будуть громади 674
13:41 На Любомльщині зіткнулися мопед з «УАЗом» 840
12:49 Закоханий прикордонник розповів, чому вирішив освідчитися на «Ягодині» 1610
11:11 Чи розпочався на Любомльщині паспортний бум? 640
25.06.2017
17:11 Рівне: знеструмлять три вулиці 127
15:33 Мешканці Любомльщини розповіли, коли закінчується молодість 302
14:02 В Україні готують нові правила виплати грошей на дітей 1298
13:36 ВІДЕО «А на митниці у нас все гаразд…»: відеовітання до Дня митної служби 943
12:21 ФОТО У Любомльській школі відгуляли випускний 2433
Loading...
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин