Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Селу Вишнівка виповнюється 380 років із часу заснування

17:26 24.06.2018
586

Містечко Опалин (нині Вишнівка) було засноване з дозволу польського короля в 1638 році стараннями грубешівського старости Лукаша Опалинського. Тоді ж місту було надано магдебурзьке право.

На початку 1640-х рр. з ініціативи власника міста Лукаша Опалинського тут був побудований мурований костел св. Катерини. Відомо, що 7 травня 1640 року угровецький плебан Олександр Романовський звинувачував євреїв м. Опалина в знищенні хреста Господнього, – написав на сторінці facebook Любомльського краєзнавчого музею Юрій Фініковський.

У період національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького козацькі загони перебували в Опалині. Згідно документальних свідчень, 23 березня 1649 року опалинський плебан Ігнатій Гембожовський, який після відходу козаків повернувся в Опалин, подав позов старості Лукашу Опалинському на євреїв — міщан Опалина, що вони привели козаків. Прибувший генеральний возний королівської служби Микола Саборек вніс своє подання у цій справі в Люблінський королівський трибунал, підписане понятими з міста Опалина і с. Гущі.

У цьому документі було відмічено, що восени 1648 р. місцеві євреї привели в своє містечко козаків, які спалили костьол і новозбудований плебанський будинок, арештували хрещених євреїв. Вони захопили зібрану десятину і всі цінності, забрали заготовлене на зиму жито, ячмінь, горох. Залишена козацька залога вилучила зібране сіно для костелу.

Згідно місцевих переказів, в період перебування козаків в Опалині, тут була збудована православна церква. В XVII ст. територія містечка входила до складу Грубешівського староства.

27 листопада 1725 року настоятель опалинського костелу св. Катерини Міхал Соколовський подав у Холмський городський суд скаргу на міщан в тому, що вони не здають належної йому десятини. Крім того, він скаржився, що після смерті плебана м. Опалина ксьондза Пашковського, вони забрали костельні книги, права, постанови, заповіти, привілеї і карти. Забрали половину костельного городу, розділивши між собою, і частину дали на церкву. Скаржився також на двох місцевих євреїв, які орендували млин, що вони вже тридцять років не сплачують десятини.

Після ІІІ поділу Польщі містечко відійшло до складу Володимир-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії.

Згідно клірової відомості Дмитріївської церкви с. Гуща за 1796 рік відомо, що в містечку Опалин була дерев’яна церква Преображення Господнього, яка обслуговувалась священиком з Гущі. Інша клірова відомість Гущанської церкви за 1804 рік відмічає, що в м. Опалин є приписна Миколаївська каплиця, якав 1806 році знову згадується як церква. Останню згадку про православний храм в Опалині маємо за 1811 рік. Подальша її доля невідома.

Під час французько-російської війни 1812 року поблизу містечка існувала переправа, куди відступали австро-саксонські корпуси наполеонівської армії.

В ХІХ ст. в Опалині продовжував функціонувати католицький костел. Зокрема, з 1820-х років монахи августинського монастиря в с. Радехів почали виконувати душпастирські обов'язки в Опалині. В 1865 році до Опалинської парафії Ковельського деканату входили приписні села: Мельники, Вулька Угрузька, Забужжя, Піща, Вулька Хрипська, Переспа, Пулемець, Пульмо, Грабове, Перекірка, Борова, Гуща.

В 1868 році костел в Опалині був конфіскований російським урядом і зруйнований до фундаментів. На 897 рік в містечку проживало 1612 осіб: євреї, поляки, українці.

За 1906 рік ааємо свідчення, що «Опалин, містечко Гущанської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 78 верст, від волості 3. Дворів 222, мешканців 1614».

В період І світової війни частина населення була евакуйована вглиб Російської імперії. Після закінчення війни, населений пункт більше не йменувався «містечком», а називався селом. З 1919 року дана територія входила до складу ІІ Речі Посполитої. З 1921 року село Опалин відносилось до складу Гущанської гміни Любомльського повіту Волинскього воєводства.

У 1926 році в Опалині був побудований дерев'яний костел під назвою св. Антонія Падевського. До парафії належали такі населені пункти: Опалин, Адамчуки, Будники, Хрипськ, Червоний Бір, Голядин, Грабове, Голендри Забузькі, Гороховище, Гупали, Гуща, Кам'янка, Кошари, Мельники-ІІ, Вільшанка, Острів'я, Перешпа, Піща, Підгір'я, Пулемець, Пульмо, Ростань, Смоляри: Рогові, Столенські, Світязькі, Вілька Хрипська і Вілька Угрузька, Забужжя, Затишшя, Залісся. До костелу була приписана дерев'яна каплиця у с. Вілька Угрузька, зведена Антоніною Стерпинською. Вона була на кам'яному фундаменті і стояла на березі озера, недалеко від маєтку поміщиків.

Костел в с. Опалин і каплиця в с. Вілька Угрузька були зруйновані в період Другої світової війни.

З встановленням радянської влади в 1939 році частина населення була відселена від р. Зх.Буг, далі від кордону. Тоді ж в селі була зорганізована прикордонна застава «Опалин». 22 червня 1941 року з початком німецько-радянської війни, територія населеного пункту була зайнята німецькими військами. Понад 50 осіб з Опалина загинули в складі Червоної армії на фронті.

В жовтні 1942 року в Опалині німецькими військовими було розстріляне місцеве єврейське населення (близько 800 осіб).

У 1963 році село Старий Опалин було перейменовано в с. Вишнівка. З проголошенням незалежності України воно відносилось до Гущанської сільської ради Любомльського району Волинської області.

Сьогодні населений пункт із 133 жителями входить до складу Рівненської ОТГ.

Коментарі
19 липня
Сьогодні
Вчора
17.07.2018
16.07.2018
15.07.2018
14.07.2018
13.07.2018
12.07.2018
11.07.2018
10.07.2018
09.07.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин