Що варто знати про свято Вознесіння

17 Травня 2018, 10:28
2001

17 травня весь православний світ відзначає Вознесіння Господнє. Про свято читачам Район.Любомль розповів священик Дмитрій Теравський.

************************************

Вознесіння Ісуса Христа - одне з дванадцяти головних християнських свят, хоча Євангеліє і присвячує йому всього кілька рядків. На сороковий день після Свого Воскресіння, зібравши на Оливковій горі поблизу Єрусалима учнів, Христос «по розмові із ними, вознісся на небо і сів по правиці Бога» (Мрк. 16,19).

Нецерковним людям ці слова мало що пояснюють, більш того, в сучасній свідомості вони дуже схожі на казковий фольклор. Однак люди тієї традиції і культури, до яких було безпосередньо звернено Євангеліє, прекрасно розуміють, що означає «сісти по правиці (тобто праворуч) Бога».

До сих пір ми вживаємо вираз «права рука» як образ самого найближчого і довіреної особи. В античності з правого боку цар завжди садив людину, яку хотів прославити і показати його особливу близькість до себе. В Біблії вираз «сидіти праворуч» використовується як синонім слів «розділити владу».

Вознесіння Христове - це Його повернення туди, звідки Він прийшов до людей. Однак дещо змінилося ... Християнство говорить, що Бог став людиною і, відповідно, Вознесіння - це прославлення людської природи, «включення» її в Божественне життя. На питання: «навіщо Бог став людиною» Церква завжди відповідала: «Для того, щоб людина могла стати богом». Після Вознесіння це дійсно стало реальністю для всіх людей, які вірять в Христа і йдуть за Ним.

У цей день ми згадуємо події, що відбулися через сорок днів після того, як Ісус Христос був розіп'ятий на хресті і воскрес. Після Воскресіння Спаситель неодноразово був зі своїм учням, зміцнюючи їхню віру і готуючи до зішестя Святого Духа на них - до П'ятидесятниці. У день Вознесіння Господь зібрав апостолів у Віфанії, на горі Елеон, благословив їх і - як був, у плоті - вознісся на небо. Новий Завіт так пише про цю подію:

Він піднявся перед їхніми очима,і хмара взяла Його з виду їх. І коли вони дивилися на небо, під час вознесіння Його, раптом перед ними стали  два мужі у білій одежі і сказали: мужі галілейські, що ви стоїте і дивитесь на небо? Цей Іісус, Котрий вознісся на небо від вас, прийде таким же чином, як ви бачили Його коли Він сходив на небо. (Дії 1: 9-11).

Вознесіння Господнє описано в Євангелії від Луки, Діяннях святих апостолів і, коротко, в закінченні Євангелія від Марка.

Після подій Воскресіння Ісус Христос кілька разів являвся апостолам і проповідував Царство Боже. Це було не бачення, це був живий Учитель, з плоті і крові. Свідчення того, що Спаситель дійсно воскрес із мертвих і тим самим переміг смерть.

Явлення Христа були свого роду підготовкою до дня П'ятидесятниці - коли Дух Святий зійшов на них, щоб вони могли проповідувати Воскреслого Христа всьому світу.

Але це станеться пізніше - через кілька днів після Вознесіння, а поки Господь кличе апостолів в передмістя Єрусалиму - Віфанії. Там, на горі Елеон, вони в останній раз бачать Христа у плоті. Піднявши руки, Він благословляє учнів і підноситься на небо.

У Діяннях святих апостолів написано, що під час Вознесіння Спаситель був прихований хмарою, після чого здивованим поглядам з'явилися «два мужі у білій одежі» - вони сповістили прийдешнє Друге пришестя Христа:

Після цієї дивовижної - радісною - розлуки з Христом апостоли повернулися до столиці Ізраїлю - Єрусалим. Саме там через десять днів на них зійшов Святий Дух.

До кінця IV століття Вознесіння Господнє і П'ятидесятниця були, по суті, єдиним святом. П'ятидесятницю відзначали не один день в році - це був цілий період церковного календаря. Тертуліан називав його «laetissimum spatium» - радісний період. Коли П'ятидесятниця стала самостійним святом, окремо стали відзначати і Вознесіння. Перші згадки про це можна зустріти у святителя Григорія Нісського і в антіохійських проповідях святителя Іоанна Златоуста.

У день Вознесіння наш Господь Ісус Христос наставляє все людство - і кожного з нас. І робить це через своїх учнів - апостолів. Саме вони стали свідками того, як Спаситель вознісся на небо через сорок днів після свого Воскресіння.

Коли Господь протягом сорока днів після Воскресіння був із своїми учнями, Він зміцнював їх віру, дав їм опору, надію на майбутнє Царство Небесне. А Вознесінням Господь ніби ставить крапку в справі домобудівництва нашого спасіння. Він як Людина, у своїй людській тілесності, підноситься на Небо.

Таким чином, Його подвиг спокути закінчується - людина повернена на Небо! Господь ніби ставить крапку, але не залишає апостолів, а значить і всіх нас, одних.

Христос каже, що, якщо ми серцем приймемо Вознесіння, Він пошле Духа Святого, який потішить нас. Ця розрада - у святі П'ятидесятниці, яке Церква відзначатиме зовсім скоро.

Коментар
19/03/2024 Понеділок
18.03.2024
17.03.2024