Уродженка селища Головне з Іспанії повернулася до рідного дому

Щодня Світлана Філюк у своєму маленькому старому будиночку серед лісу медитує та опановує західну психологію.

Про дуже цікаву та неординарну жінку, яка на деякий час завітала до рідного селища Головне, йдеться на сторінці facebook газети «Наше життя».

За свої 50 років Світлана багато чого навчилася, побувала у кількох країнах, але доля знову повернула її у рідну домівку.

— Пані Світлано, розкажіть для початку про юність.

— Тут у селищі живуть мої батьки, сестра, брат, племінники та друзі. У Головні я виросла, навчалася у середній школі, після чого рік працювала на роботі, навчання в університеті не закінчила. Я була щаслива у шлюбі з першим чоловіком, але він, на жаль, загинув. В Україні мала бізнес.

— Як склалося ваше життя далі, чому виїхали з України?

— Наприкінці 90-х я вийшла заміж за голландця і виїхала з України. Нині я теж громадянка цієї країни, тут проживає і син Юрій.

У Голландії я прожила вісімнадцять років. Вивчила мову, закінчила туристичний коледж і працювала у туристичному бюро.

Робота ця серйозна, адже голландці дуже люблять подорожувати. Водночас вона важко мені давалася, так як і голландська мова та її написання. Усе це призвело до стресу, з яким впоратися допомогла мені йога.

— Яке місце у вашому житті займає ця східна практика?

— Йогою я займаюся п’ятнадцять років. Це союз нашого божественного з космічним божественним. Наша мета — провести цей зв’язок. Я володію різними напрямками, одинадцять років мала своє приміщення і проводила заняття в Голландії. Знання отримувала і в Індії, де тривалий час щодня були виснажливі навчання. Нині кожен мій день розпочинається з молитви і йоги.

— Кому порадите спробувати себе віднайти у йозі?

— Усім! Ми не можемо завжди перебувати у балансі, ми ж не роботи і часто не освічені. По життю кожна людина має буденні прив’язки до чогось: комфорту дітей, сім’ї, смачної їжі і т.д.

Духовність — це ні до чого не бути прив’язаним. Йога допомагає це пізнати і працювати.

Можна просто дивитися лекції, слухати аудіоматеріали, молитви в мережі, не виходячи з хати. Хоча почати все ж краще з професіоналом. Можу порадити для початку кілька авторів: моя настільна книга — Екхарт Толле «Сила моменту зараз» також раджу книги Ошо, «Доля і я» Рамі Блекта, «Виховання дітей» Лазарєва, творчість Бхагават Гита.

— Чи є у вас, пані Світлано, ще якісь захоплення, хобі?

— Пам’ятаю, був момент, коли я навіть подумала, що йогу віднесу на другий план, адже мене надзвичайно вразила східна астрологія, яку я почала вивчати. З часом, вони вдало поєдналися у моєму житті.

За тим, як розташовані зорі і планети під час вашого народження, можна розповісти про різні сфери усього життя. До речі, чимало про це хочуть знати й українці.

Ми, астрологи, розповідаємо людям саме те, що допоможе їм розвинути свою божественну природу, розібратися в собі, куди прямувати. Адже в якому ви напрямку йдете, там себе і розвиваєте.

Взагалі, я вважаю процес розвитку особистості надзвичайно важливим. Спостерігаю сьогодні в українців те, що у них трохи клин сходиться на грошах, але є й такі, що пізнають духовність. Їм цікаво те, що найкращого в цьому житті вони можуть зробити.

Нині я щодня виділяю час для вивчення і західної психології. Також я займаюся адвайте веданта, даоськими практиками, холотропними диханнями, маю диплом аюрведичного терапевта і т. д.

— Якими мовами володієте та в яких країнах ще побували?

— Подорожі — це значна частина мого життя. Я просто не уявляю, як я могла б весь час прожити на одному місці, для прикладу, у Головні.

Кожні кілька місяців кудись мушу поїхати чи полетіти. Я оглянула всю Мексику, це місце номер один для мене. Була також в Америці, Африці, Єгипті. Об’їздила усю Європу, подорожувала Кубою, Карибськими островами, багато разів була в Туреччині та Греції.

Офіційне моє місце проживання — Фуертевентура, Іспанія, куди я переїхала після розлучення з чоловіком. Знаю англійську, голландську та італійську мови, трохи французьку, вивчаю іспанську.

— Масштаби вашого світогляду вражають. Які ваші життєві принципи та орієнтири?

— Прагнення має бути в кожній людині. Прагнення до Бога, любов до ближнього, над цим потрібно працювати. Я дуже багато років вегетаріанка. За плечима важкі роки, але думаю, що Бог про мене завжди піклується.

Порожні балачки, розмови з людьми, які жаліються, заздрять, мають поганий настрій, побут — це все не для мене, краще послухати лекцію чи посидіти в мантрі.

Спілкування — це обмін енергією, тому тут будьте обачні. Люблю спорт, тварин, особливо коней. Мрію навчитися їздити верхи, малювати та грати на музичному інструменті.

— Що ж привело вас до України цього разу?

— Зорі кажуть, що зараз мені потрібно перечекати несприятливий період мого життя. А взагалі я в захваті від нашого лісу. Цей мох, тиша, прохолода, якої бракує мені в літній період на острові, манять мене.

Біля свого будиночку я медитую, спілкуюся з природою. Там дім біля моря, тут біля лісу, тому все дуже добре.

Звичайно просто говорити про йогу і астрологію це не цікаво. А от позайматися…Я б хотіла для місцевих також провести кілька занять і показати що таке справжня йога, однак, уже стикнулася з бюрократією. Та я знаю, якщо людина хоче, вона шукає і знаходить. Йду і роблю — важко це чи ні!

Розмовляла Ангеліна МОСІЄВИЧ