Любомль: як руйнують державні будівлі

26 Березня 2017, 11:45

2334

Минув усього якийсь рік від часу, як Любомльське відділення МРЕВ було ліквідовано, а вікна у приміщенні, де воно знаходилось, уже розбиті, світильники також, в тій частині будівлі, де раніше було ДАЇ, немов Мамай пройшовся.

Місцеві мародери виривають підлогу, обшивку зі стін, проламали стелю в багатьох місцях, трощать усе, що можна розтрощити. Картина тут майже нічим не відрізняється від телевізійних кадрів із зони АТО. Аж не віриться, що якийсь рік тому приміщення було цілком гідне для користування, був навіть зроблений ремонт, вставлені пластикові вікна, - пише Віктор Пилипенко у газеті «Наше життя».

В свій час ця будівля була передана на баланс обласного МВС, то ж логічно було б, щоб при ліквідації МРЕВ її би повернули у власність міської ради.

Однак, містом ходять чутки, що якийсь впливовий генерал хотів приватизувати це приміщення... Хоча це скоріш за все звичайні плітки, адже якби хотів, то відразу й приватизував би, а не чекав поки приміщення перетвориться в руїни. Тут скоріше за все проста безвідповідальність, коли державне, значить нічиє, і на нього можна наплювати...

Щоб вияснити подальшу долю цього об’єкту, редакція звернулася із запитом в ГУ НП у Волинській області, отож відразу після отримання офіційної відповіді проінформують читачів. Хоча в приватних розмовах деякі посадовці зазначають, що поліція ніяких планів на ці приміщення не має, просто чекає відповідної пропозиції з міськради аби повернути будівлю.

А поки що на цьому пам’ятнику безгосподарності щасливо почуваються хіба бомжі, усілякі люмпени та маргінали, тут вони організовують бурхливі пиятики, після яких лишається море порожніх пляшок та іншого сміття. Добре хильнувши, аби задовольнити свої амбіції, полюбляють щось розтрощити.

— Тут он державу руйнують і нічого, а ми що, гірші, — мабуть, думають вони.

«І як же не побити, якщо воно нічиє, це ж обов’язково треба побити», — думають хулігани, тим більше, що тут колись працювали міліціонери, а ставлення до них у всіляких маргінальних осіб однозначно негативне.

До того ж, якщо нема власника чи сторожа, то у нас зразу ж знаходяться люди яким щось треба, тому дошку, іншому брусочок, лист скла чи цеглину і так потрошечки усе розтягується.

Місцева молодь, якій також подітись нікуди, забавляється тим, що, виставивши в якості мішеней старі міліцейські шапки, вправляється у стрільбі із пневматичної зброї, таким чином також виливають свою злість, тепер уже на поліцію.

І що можна сказати, дивлячись на такі от реалії сьогодення? Ми держава багата, можемо собі дозволити...

Не краща ситуація з будівлею колишнього офіцерського гуртожитку. Там у свій час підприємливі особи зробили все можливе, щоб виселити мешканців, а потім «прихватизувати» житлову споруду. На заваді цьому стали правоохоронні органи, причому, в прямому сенсі. Приглянулася будівля органам прокуратури, і там вирішили «передати» її у власність чи в оренду. Взялися навіть за ремонті роботи, та, зрештою, чомусь відмїовилися. Позабивавши вікна, які також від палкої любові до установи повибивала місцева «шпана», полишили приміщення, яке стоїть в такому стані по сьогоднішній день. А тим часом в міськраді ділять землю під забудову міщанам, котрі, окрім квартир, хочуть тепер мати ще й маєтки та приїжджим, які хочуть бути міщанами.