Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Як у Любомлі відбувався фестиваль «Пісні, народжені в АТО»
20:57 06.03.2017
422

У Любомлі вперше на Волині відбувся фестиваль «Пісні, народжені в АТО», ініціатором якого став наш земляк Валерій Глушук.

На сцені актового залу професійного ліцею виступали учасники війни на Сході, волонтери, артисти. Вони з’їхалися сюди з різних куточків України. Кожен із них відчував подих смерті, знає ціну дружби та не на словах любить Україну.

Фоторепортаж тут: «Вперше на Волині відбувся фестиваль «Пісні, народжені в АТО».

Розпочали захід зі спільної молитви за мир та благополуччя в нашій країні, яку провів декан Любомльського деканату, настоятель парафії Святого Архістратига Михаїла Любомля, протоієрей Віктор Возняк.

Під час панахиди вшанували всіх, хто не повернувся з війни. Хвилиною мовчання пом'янули Героїв, які життя віддали за Батьківщину.

Першим на сцену вийшов Валерій Глушук, поет, учасник АТО, підполковник Збройних сил України:

«Щасливий, що можу виступати в любому місті – в Любомлі. Сподіваюся, що цей фестиваль стане тут щорічним. Люди підтримали нас: хто чим міг, тим допоміг в організації. Щире всім спасибі».


І полилися пісні, пронизані болем втрати, любов’ю до Батьківщини, вірою у перемогу та надією на довгоочікуваний мир. Зал слухав виконавців зі сльозами на очах, часто стоячи. Адже за кожною піснею – ціла історія.

«За 20 хвилин до смерті сина йому зателефонувала дружина і повідомила, що у них буде донечка. Обговорювали, як її назвуть…Так народилася моя перша пісня «Журба матері», в якій йдеться про вчинок сина, який загинув, прикриваючи побратимів», – розповів Володимир Бурко з Кропивницького. Він після пережитого став військовим волонтером.


У залі панувала тиша, коли виступав Володимир, навіть чоловіки не соромилися сліз. А він співав уже про тих хлопців, які гуляють по барах і насміхаються з солдатів. Осуджував їхні вчинки та показував, в якому неадаптованому мирному світі опиняються наші захисники після війни. Подякував він і волонтерам, без яких багато бійців загинули б від холоду і голоду.

«Пісню «Дезертир» зал не завжди схвалює, але в ній наше сьогодення. Будьмо реалістами, адже серед нас є чимало таких людей», – зауважив у своєму виступі атовець Сергій Кононенко з позивним «Професор».


Доброволець Стас Паплінський служив в Артемівську. Брав участь в обороні Донецького аеропорту, евакуйовував поранених та вбитих. Під час останньої такого виїзду потрапив у полон на 197 діб:


«Пісня «Туман» – присвята другові, з яким разом їхали на завдання. Ворожа куля забрала у нього життя, хоча ми сиділи пліч-о-пліч, а я потрапив у полон, де й написав цю композицію».

Один із учасників фестивалю, сержант Олександр Ламбурський – діючий боєць 30-ї ОМБР, командир бойової машини, командир відділення, поет, приїхав у Любомль просто з лікарні:

«Мене вразило ваше містечко. Тут за кілька годин народилася пісня «Патріоти», яку ми зробили спільно з Сергієм Кононенком. Не судіть строго – у нас прем’єра на любомльській сцені».


Спеціальний гість Вова Гейзер, лідер гурту «Шабля», автор гімну АТО, захопив присутніх не лише виконанням авторських пісень, а й своїми гострими висловлюваннями про владу, як на місцях, так і в Києві. Артист запевнив, що він хоч завтра може виїхати в Німеччину і жити там. Адже його мама – українка, тато – німець. Але він не зрадить Україні.


Після всіх виступів представники району вручили учасникам фестивалю «Пісні, народжені в АТО» дипломи та пам’ятні подарунки на згадку про Любомльщину та побажали, щоб їхні пісні частіше звучали на радіостанціях і вже в мирній Україні.




Коментарі
23 жовтня
Вчора
21.10.2017
20.10.2017
19.10.2017
Loading...
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин