Волинські повір’я та звичаї у переддень Різдва
-
-
>
-
>
-
>
5680
Люди вірили, що Святвечір – особливий час для визначення власної долі та стану господарства на весь наступний рік.
У різних регіонах України існують різні звичаї і традиції, якими споконвік послуговувалися наші предки у день перед Різдвом. Кожен із обрядів ніс у собі певний сенс, у який свято вірили та обов’язково його дотримувалися.
Чим саме займалися у Святвечір волиняни, Району.Луцьк розповіла завідувач Музею етнографії Волині та Полісся Світлана Чибирак.
***
У передріздвяну прийнято було визначати, яким буде врожай протягом року. Якщо надворі був іній, то це означало, що хороший урожай даватимуть фруктові дерева. Якщо у Святвечір на небі було багато зірок, для поліських територій вважалося, що буде багато ягід та грибів.
***
Також хорошим знаком вважалося, якщо незаміжня дівчина у Святвечір пчихне. Тоді батьки їй обіцяли в придане телятко чи корівку. Адже предки вірили, що звук «Апчхи» віщує неймовірний достаток.
***
У деяких регіонах Волині вірили, що у різдвяний час тварини можуть говорити. Вважалося, що вони у цей час здатні передбачати долю.
Існує легенда, що одного разу чоловік почув розмову худоби. Одна із тварин допитувалася в іншої, чому та не їсть. На що вона казала, що наїсться завтра. Втім, на здивування чоловіка, тварина відповіла, що завтра господаря уже не буде серед живих.
***
На Камінь-Каширщині від Різдва до Водохреща не можна було працювати. Звісно, люди порали худобу, але шити, рубати дрова чи займатися подібною працею заборонялося.
Вважалося, що коли порушиш заборону, це може відобразитися або на здоров’ї господаря, або на здоров’ї майбутніх дітей. Предки вірили, що у такому разі дитина може народитися неповноцінною.
За порушення правила могла «розплачуватися» і худоба. Розповідали, що якось жінка у святковий період сіла за шиття, після чого у господарської корови народилося теля із зашитим ротом.
***
Крім того, влаштовували своєрідне гадання. Для померлих родичів ставили недоїдену кутю і встромляли у неї ложки. Якщо чиясь ложка упала – значить цей член родини не доживе до наступного Різдва.
***
Існував також звичай підв’язування дерев. У Святвечір господар виходив і підв’язував усі фруктові дерева. Ті, які минулого року не дали плодів, необхідно було струснути або стукнути обухом сокири, при цьому примовляючи: «Якщо не родиш цього року, наступного я тебе зрубаю». Це повинно було посприяти плодючості дерев.
Оксана ВЛАСЮК
