«Ягодин»: півдоби у чергах, а в туалет нема куди сходити (фото не для слабодухих)
У п’ятницю, 9 грудня, на міжнародному пункті пропуску автомобільні черги по «зеленому» і «червоному» коридорах розтягнулися до магазину «Добробут», а це більше кілометра.
Людей уже обурювало не так кількагодинне простоювання, як те, що в біотуалети не можна було зайти.
«От уявіть, у «колєйках» стоїть 300 машин, у кожній із них одна людина, хоча здебільшого їдуть ще кілька пасажирів, простоявши 8-12 годин, кожен із них захоче справити природню потребу. А де? В біотуалетах і ступити нема де, все загаджено. Чоловікам простіше, а наші українки щиголяють із голими п’ятими точками у придорожніх лісочках», – обурюється любомльчанка Ольга, яка перевозить товар із Польщі і з того живе.
«Мабуть, давно ніхто не викачував тих фекалій. Ударив мороз, усе замерзло. Думали, що зима вже серйозно взялася, а тут за день розтануло не тільки на вулиці, а й у туалетах. Куди дивляться відповідальні за це служби?» – запитує ковельчанин Сергій.
«У Польщі теж при дорозі біотуалети стоять, але там такого ніколи не побачиш. Хоча теж дуже багато людей природну нужду справляють, бо платити 2 злотих (13 гривень) на митниці шкода. Але я краще заплачу, ніж таким «євросервісом» скористаюся, – додає Артур. – Я бачив вбирадьні від Іспанії до Норвегії, але таке ще ніде не потрапляло в поле зору. Хоча мене в цій ситуації дивує ставлення тих людей, які працюють у вагончиках страхування. Ці туалети стоять біля їхніх робочих місць. Невже все влаштовує? Ніякі запахи не турбують?»
«Куди нам у Європу з таким безкультур’ям? Який безвіз? Та європейці, постоявши в наших чергах, сходивши в наші туалети, перехрестять дорогу за українцями. Чомусь на польському плацу на асфальті ви не побачите налузаного насіння, а в нас, де їм, там і смічу. Звісно, в тому, що переповнені біотуалети людської вини нема, бо ж кудись ходити треба, але ж як отаке наробити можна було?» – дивується Марія Василівна.
«Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. У цій ситуації винні і люди, які не цінують чужої праці, і влада, якій байдуже до того, в яких умовах опиняються подорожуючі,» – підсумовує Борис Іванович, який їде до доньки-студентки у Люблін.
«Ягодин» – це міжнародний пункт пропуску, обличчя нашої держави. Незабаром з усієї України їхатимуть люди на відпочинок у Європу, попри кількагодинне простоювання у черзі на них чекають ще вбиральні з таким «євросервісом».
Коментарі